Ідентифікатор конференції: 639 347 8518
код доступу: dzx1Xy
Тема уроку: Утілення в образі Айвенго кодекса рицаря, художні засоби створення образу. Образ Ровени та Ребекки.
“Айвенго” характеристика головного героя
Вільфрел Айвенго — головний герой твору. Йому 25 років.
1. Походження героя. (Айвенго належав до шанованого старовинного роду саксів. Його батько — Седрік Сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і мріє про відродження своєї незалежності.)
2. Володіння зброєю, хоробрість, спритність — риси справжнього лицаря (Незважаючи на те, що Айвенго дуже молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. На турнірі під Ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями, з’являється із девізом “Позбавлений спадку” і перемагає в смертельному бою найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника Бріана де Буагільбера.).
3. Вірність королю Річарду. (Повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів.)
4. Чесність і шляхетність. (Айвенго попереджає про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, допомагає вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Для Айвенго не має значення та обставина, що Ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не личило піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».)
5. Здатність на сильне кохання. (Айвенго усім серцем покохав вихованку Седріка — леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому. Перемігши на турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрік дарував синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються)
6. Готовність допомогти людям у біді. (Ребекку, дочку Ісаака, несправедливо звинуватили в чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. Шляхетний Айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним, коли він був тяжко поранений, поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.)
В образі Айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. Автор створив портрет ідеального лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням битися. Він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму королю.
Цитати до образу Айвенго
“Його звали лицар Айвенго; незважаючи на молодість, жоден з його соратників не перевершив Айвенго в мистецтві володіння зброєю. ”
Портрет Айвенго: “всі побачили гарні, хоч засмаглі від сонця риси двадцятип’ятирічного юнака з густими русявими кучерями. Обличчя його було бліде, мов смерть, і де-не-де поплямоване кров’ю”
Ровена – до Айвенго: “Дарую тобі цей вінець, лицарю, як нагороду, призначену мужньому переможцеві. І ніколи вінець лицарства не був покладений на більш гідне чоло”.
“Чим більше перешкод і труднощів, тим більше слави попереду.”
“Ревеко, люба Ревеко! — вигукнув Айвенго. — Це зовсім не жіноча справа. Не наражай себе на небезпеку, тебе можуть поранити чи вбити, і я все життя мучитимусь усвідомленням, що це сталося через мене. Принаймні візьми отого старого щита, прикрийся ним і постарайся якомога менше висуватися за віконну решітку.”
“— Але подумайте про ваше королівство, государю, — заперечив Айвенго, — вашому королівству загрожують розпад і міжусобна війна, а вашим підданим — незчисленні лиха, якщо вони втратять свого монарха в одній із тих сутичок, у які вам вгодно втручатися кожен Божий день, на кшталт тієї, від якої ви щойно врятувались.” “— Я не хочу ні користуватися його обладунком, ні віддавати його тіло на поталу, — сказав лицар Айвенго. — Він боровся за віру християнську. А нині він упав не від руки людської, а з волі Божої. Але нехай його поховають тихо і скромно, як личить загиблому за неправе діло. ”
“Айвенго довго й щасливо жив з Ровеною, бо з ранньої юності їх зв’язували узи взаємної любові. І кохали вони одне одного ще більше тому, що зазнали стільки перешкод до свого з’єднання.”
Айвенго: сенкан
Айвенго
Мужній, великодушний.
Воює, терпить, перемагає.
Втілює найкращі лицарські чесноти.
Лицар
Картка літературного героя Айвенго
Прізвище, ім’я – Уілфред Айвенго
Вік – 25 років
Національність – Сакс
Соціальний стан – Дворянин
Рід занять – Зброєносець короля Річарда.
Ровена та Ребекка – образи прекрасних дівчат. Спільні та відмінні риси Ребекки і Ровени з роману “Айвенго” розкриті в цій статті.
Спільне: Обидві вони молоді, дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. Їх постійно оточувала любов і ласка ближніх, велика розкіш. Ці жінки – благородні і віддані, щиро кохають і здатні на самозречення заради того, у що вони вірять.
Відмінне: Соціальний стан, і характери у них різні. По-різному вони поводяться в критичних ситуаціях, по-різному склалася і їхня доля.
Зміст
Ровена та Ребекка порівняльна характеристика
Портрет Ровени
Портрет Ребекки
Ровена та Ребекка порівняльна характеристика
1. Походження героїнь та їхня соціальна приналежність. (Ровена — онука короля; Ребекка — донька єврея-лихваря.)
2. Віросповідання героїнь. (Ровена — католичка; Ребекка — іудейка.)
3. На лицарському турнірі. (Ровена — королева турніру; Ребекка — звичайна гостя.)
4. Роль Ровени і Ребекки у житті Айвенго. (Ровена і Ребекка кохають Айвенго. Але роль Ребекки більш дієва: вона рятує юнака, лікує його.)
5. Перебування у полоні. (Обидві героїні поводять себе гідно.)
6. Подальша доля героїнь. (Ровена одружилася з Айвенго. Ребекка стала черницею.)
Портрет Ровени
Леді Ровена була донькою чоловіка, що уславив себе мудрістю, відвагою, благородством. Дівчина походила з королівського роду. Ровена була наділена мудрістю й обачливістю, виваженістю вчинків та рішень, надзвичайно високим уявленням про особисту та національну честь та гідність.
Опис Ровени: Ровена мала прегарну жіночу фігуру і була висока, але не аж така висока, щоб це падало в очі. Лице вона мала біле-пребіле, проте довершена форма голови і шляхетні риси обличчя не допускали до думки про безбарвність, часом поєднану з вродою занадто білолицих блондинок. Ясні блакитні очі під витончено темними бровами, що надавали виразистості чолу, були неначе спроможні й запалювати, і власкавлювати, і наказувати, і благати. Хоча до такого обличчя більше пасував лагідний вираз, та в цю хвилину свідомість природженої вищості та вияви загальної пошани додавали молодій саксонці величавості, яка ще підкреслювала дароване їй природою. Пишні світло-русяві коси, як видно хвилясті від природи, були ще зі за смаком завиті в чарівні кучерики. Оздоблені самоцвітиками, вони не були заплетені: так тоді було заведено у жінок шляхетного походження, вільно народжених. На шиї вона мала золотий ланцюжок із невеличкою золотою ж таки ладанкою. На оголених руках блищали браслети. Поверх шовкової сукні кольору морської води накинена була ще одна, простора, довга, аж до землі, з дуже широкими рукавами, що ледь прикривали лікті. Ця друга сукня з тонкої-претонкої вовни була малиново-червона. До її коміра був пришитий перетканий золотом шовковий серпанок, який можна було до своєї вподоби накидати або іспанським маніром на обличчя й викот сукні, або на плечі.
Риси характеру Ровени: красива, знає собі ціну, не пихата, має почуття власної гідності, добра, розумна, вміє себе поводити у товаристві.
Портрет Ребекки
Ребека, дочка єврейського народу. Вона може посперечатися в питаннях дотримання кодексу честі з кращими представниками саксонської знаті і не жартома викликати на поєдинок представників чоловічої статі, які поступаються їй стійкістю, вірністю, непорушністю переконань.
Опис Ребекки: Ребека могла б з честю витримати порівняння з відомими англійськими красунями. Вона була напрочуд гарної статури, і східний одяг ще більше прикрашав її. Жовтий шовковий тюрбан підходив до засмаглого відтінку її шкіри; очі блищали, тонкі брови вигинались гордою дугою, білі зуби виблискували, як перли, а густі чорні коси розсипались по грудях і плечах, прикритих довгою накидкою із пурпурного персидського шовку з витканими по ньому квітами різноманітних відтінків, що кріпилася багатьма золотими застібками, прикрашеними коштовними каменями, – все разом створювало таке дивне враження, що Ребека могла конкурувати з будь-ким із найгарніших дівчат, що сиділи навкруги. Її плаття було застібнуте на запонки із перлів, три верхні запонки були розстібнуті, тому що день був спекотний, і на відкритій шиї було добре видно дуже дороге діамантове кольє з підвісками; страусине перо, прикріплене до тюрбана, також кидалось у вічі, і хоча дами, що сиділи на верхній галереї з презирством дивилися на прекрасну єврейку, потай вони заздрили її красі і багатству.
Риси характеру Ребекки: щирість і готовність до самопожертви, мужність і витримка, уміння вірити та сподіватися на краще.
Домашня робота: дочитати твір, робота з образами головних героїв.
