Тема уроку: Розвиток науки та освіти. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення університету у Львові, Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені.
І Новий матеріал
1 Переглянути відео:
ІІ Перший період історії Нового часу залишив по
собі значні досягнення й відкриття, які й сьогодні вважають візитівкою цієї
епохи. Це також стосуєть й розвитку
освітньої галузі!
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мотиваційно-асоціативна бесіда
1. Хто такі І. Ньютон, М. Фарадей, Г. Герц, Д.
Менделєєв, Ч. Дарвін?
2. У якій сфері вони здобули визнання?
3. Які асоціації викликають у вас слова «рентген»,
«азбука Морзе», «кольт»? IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО
МАТЕРІАЛУ
Робота з картою
• Розглянути сторінку історичного атласа «Винаходи та
відкриття XIX — початку XX ст.» і назвати:
1) держави, у яких були зроблені найважливіші
відкриття;
2) досягнення в медицині;
3) досягнення і відкриття в електромеханіці;
4) досягнення у військовій галузі.
Робота в групах
1. Працюючи в групах, за допомогою додаткових джерел
інформації презентувати відкриття, досягнуті науковцями на межі століть.
1-ша група. Фізика;
2-га група. Біологія;
3-тя група. Хімія;
4-та група. Медицина.
2. Результати роботи оформити у вигляді таблиці.
|
Галузь знань |
Вчені |
Суть відкриття |
Наслідки |
Розвиток освіти
Робота з інформаційними джерелами
♦ Уважно прочитайте інформаційні тексти та виконайте
завдання.
1. Визначте причини поширення освіти.
2. Назвіть час, коли в країнах Європи була
запроваджена загальне початкове навчання.
3. Назвіть основні типи освітніх закладів.
4. Поясніть, чому так повільно зростала кількість
людей з середньою та вищою освітою.
Інформаційна картка 1
Технічний прогрес і пов’язаний з ним перехід до
машинного виробництва зажадали грамотних кваліфікованих працівників. Тому в
західних країнах у другій половині XIX ст. запроваджують загальне початкове
навчання. Число грамотних чоловіків до кінця століття досягло 75-90 % від
загального числа. У загальнодоступній школі дітей навчали читання, письма,
давали елементарні знання з арифметики, знайомили з історією, релігійними
догматами. Характерним для шкільного процесу навчання було зазубрювання певного
мінімуму знань.
Діти заможних батьків мали можливість здобути середню
освіту. Із розвитком промислового виробництва поряд з гімназіями гуманітарного профілю
з’явилися технічні та реальні училища, у яких значну увагу приділяли вивченню
математики, фізики, хімії. Середня школа була недоступна основній масі дітей і
тому що була платною, і тому що діти бідняків вже змалку були змушені заробляти
на життя.
По закінченні середньої школи освіту можна було
продовжити у вищих навчальних закладах і здобути професію інженера, агронома,
вчителя, лікаря. Вища освіта всюди була платною. Жінкам доступ до університетів
був закритий.
Інформаційна картка 2
Аж до XX ст. населення в світі загалом залишалося
неписьменним. Більшість людей не вміло навіть читати і писати. Лише у
високорозвинених країнах Західної Європи, охоплених індустріалізацією,
спостерігався помітний прогрес. У XIX ст., особливо в другій половині, розпочалося
суттєве поширення освіти. Це стало можливим завдяки тому, що суспільство стало
більш заможним, і зріс матеріальний добробут людей. Крім того, індустріальна
цивілізація вимагала кваліфікованих робітників. Тому держава почала приділяти
більше уваги питанням освіти і розпочали перехід до загального обов’язкового
навчання. У Великобританії закон про обов’язкову освіту всіх дітей до 12 років
був прийнятий 1870, а у Франції —1882 року.
У деяких європейських країнах перехід до загального
початкової освіти відбувся ще раніше. У лютеранській Швеції, наприклад, 1686
року був прийнятий закон, що зобов’язував главу сімейства навчати грамоти своїх
дітей і навіть слуг. І закон цей виконували неухильно. Адже найважливішим
обов’язком лютеранина було самостійне читання Біблії. Навіть одружитися не
можна було доти, поки молоді люди не навчаться читання. Не дивно, що до кінця
XVIII ст. у Швеції було досягнуто найбільш високого рівня писемності населення
в Європі. Проте закон про обов’язкове початкове навчання був прийнятий лише
1880-х рр.
Інформаційна картка 3 [1]
Серед студентів дев’яти університетів Російської
імперії вчилися представники станів:
• діти дворян і чиновників — 32,4 %;
• діти почесних громадян і купців — 11,5 %;
• представники духовенства — 7,6 %;
• міщан — 24,2 %;
• діти селян і козаків — 14,6 %;
• діти інших станів — 4,4 %.
Завдання
1. Зробіть висновок про рівень вищої освіти в
Російській імперії і порівняйте його з іншими країнами Європи.
2. Зробіть висновок про причини низького рівня
охоплення вищою освітою окремих прошарків російського суспільства.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Назвіть основні освітні центри Європи та США кінця ХІХ ст
Метод «Відкритий мікрофон»
• Висловіть власну думку щодо значення відкриттів,
які, на їхню думку, змінили світ.
Дискусія
• «Чого більше в прогресі — добра чи зла?»
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний параграф підручника - 30-31
Комментариев нет:
Отправить комментарий