Тема уроку: " Практичне заняття "Культурницький етап національного відродження на українських землях в складі Російської імперії в другій половині XIX ст
Робота з документами:
Документ № 1. Учасник подій звертається до своїх ідейних опонентів.
Володимир Антонович (ідеолог хлопоманівського руху):
«Якщо ви хочете бути послідовними
демократами і служити народу, то мусите визнати, що більшість народу на
Правобережній Україні становлять українці. Отже, поляки-шляхтичі мають перед
судом совісті два виходи: або полюбити
народ, серед якого вони живуть, повернутися до його національності і невтомною
працею і любов’ю спокутувати те зло, що було завдано українському народові
їхнім класом, або залишитися у ролі
визискувачів чужої праці і
ворогів національного розвитку свого народу».
Документ № 3. Дослідник про національні ідеї поляків, росіян та
українців. Ігор Гирич (український
історик):
«Українці
стикнулися з впливами
сусідніх національних ідей, але знайшли свій вихід на виклики часу,
протиставивши польському елітаризму й аристократизму та російському централізму
й авторитаризмові свою демократичну ідею рівноправності та
громадського устрою. Проте за всіх
позитивів громадівська
теорія мала й свою
суттєву ваду, бо
погоджувалася з ідеєю
бездержавності українського народу
і можливості існування
нації без власної держави».
Документ № 5.
Дослідник про громадівський рух. Андрій Чуткий (український історик):
«…Вирізняють два етапи діяльності громад:
1859–1864 рр. та 1870–1890 рр.…Громадівці …(окрім іншого)
видавали недорогу літературу для
населення, створювали власні рукописні періодичні
видання, проводили агітацію
серед населення в контексті піднесення
його національної свідомості на
прикладах вітчизняної історії».
Документ № 7. Дослідник про спроби української інтелігенції поширювати
українську літературу та освіту в Наддніпрянщині. Ярослав Грицак (український історик):
«Існування українських видань для простого
народу вело б до відчуження України від
решти Росії. …загроза (для імперії)
виникла тоді, коли
українські науковці та письменники стали
писати популярні речі. …серйозність заходів уряду засвідчує
той факт, що
наприкінці ХІХ ст. знання української мови
стало однією з умов
вступу на цензорську
службу».
Документ № 8. Дослідник про ідеал
соціального устрою українців. Ігор Гирич
(український історик):
«Український
народ мав свій
особливий соціальний устрій –
громаду. Ця громада мала принципову відмінність від польської ґміни і
російської общини… Українська
ж громада — самодостатній
організм, який завдяки
своїй самоорганізації виступив за соціально справедливий устрій,
якому на
перешкоді були польська шляхта і російський абсолютизм».
Документ № 9. Дослідник про діяльність Старої Громади. Андрій Чуткий
(український історик):
«У 1875 р. громадівці також
придбали газету «Київський
телеграф», яка перетворилася на офіційну трибуну
українського національного руху, хоча і видавалась російською мовою».
Приклад. Документ № 10. Дослідник про подвійну
лояльність частини українців. Андрій
Чуткий (український історик):
«В умовах утрати державності українська старшина наприкінці XVIII ст. та
їхні нащадки в XIX ст.
стали людьми з подвійною
лояльністю. Вони залишалися «малоросійськими патріотами» у тому розумінні,
що не цуралися своїх коренів, зберігали симпатію
до своєї культури, до
України як території,
де вони народилися
й росли. Одночасно в
політичному розумінні вони
ставали патріотами великої Росії,… куди включали і свою Україну».
Документ № 12. Дослідник про один із наслідків діяльності громад. Ярослав Грицак (український історик):
«…громади
завершили об’єднання двох
регіональних струменів — правобережного та лівобережного, уособлених у
двох лідерах тогочасного
руху, Антоновичі й
Драгоманові. Результатом цього стала кристалізація поняття «соборності»
України».
Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи
Комментариев нет:
Отправить комментарий