Історія України 8 клас 18 01

 Тема уроку: "Українсько-иосковський міждержавний договір   1654  року"

Завдання до уроку:

ü з`ясувати передумови, основні положення та наслідки українсько-московського договору 1654 року, розглянути наукові оцінки українсько-московської угоди,  розкрити позитивні та негативні сторони угоди, її історичне значення;

ü  розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, на їх основі робити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям, висловлювати свою точку зору;

ü  виховувати любов до історичної минувшини українського народу, інтерес до історії України.

Основні поняття: Переяславська рада, «Березневі статті», протекторат, автономія, конфедерація.

    1 В ході вивчення даної теми спробуємо визначити:

-   Чи врятувала  Переяславська угода Гетьманщину від загибелі?

-   Дане рішення Б. Хмельницького – це : 1) історична необхідність;

  2) історична помилка; 3) неможливо дати однозначну оцінку.       

2 Як ви можете охарактеризувати внутрішнє і міжнародне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року.

Очікувані відповіді:

-   Білоцерківський договір, незадоволення яким висловлювали і козаки, і селянство;

-   Постійні зради татар;

-   Економічна розруха ( тільки на Брацлавщині зруйновано 100 міст, занепад с/г);

-   Голод, епідемії;

-   Скорочення населення на 30-40 %;

-   Скорочення реального війська до 30- 40 тис.;

-   Союз Трансильванії і Волохії з  Річчю Посполитою;

-   Втома і зневіра народу.

Які держави могли стати союзниками України у боротьбі з Річчю Посполитою?

Що підштовхувало їх до підтримки України?

Узагальнюючий висновок: Б. Хмельницький не був ні ворогом, ні другом Москви, а лише дотримувався, як і інші країни, принципу: «У держави немає постійних ворогів і друзів, а є постійні інтереси», шукаючи союзників у боротьбі з Річчю Посполитою».

3 З якими державами Б. Хмельницький підтримував дипломатичні відносини в ході Національно – визвольної війни?

Очікувані відповіді:

        (Кримське ханство, Османська імперія, Молдова, Трансільванія, Швеція, Австрія.

Чи могла власними силами Україна у той час визволитися з-під влади шляхетської Польщі?(не могла), який був вихід (знайти надійного союзника).

II.                        Записати в зошит:

План

1 Пошук союзників. Відносини між українською державою і московською.

2.      Переяславська рада.

3.      Суть, наслідки і оцінка українсько-московської угоди.

4.     Воєнні дії 1654-1655 рр.

Вивчення І питання (пошук союзників).

Як ви вважаєте, які держави могли б допомогти Україні у війні з Польщею? Аргументуйте свою відповідь.

Наприклад:

Я обрав би Московську державу. Російська та українська мови дуже схожі. Обидва народи сповідували православну релігію, їх колискою була Київська Русь.

Або:

Я б теж обрав Московську державу. Турецька мова незрозуміла українцям. Вони мусульмани. Турки нападали на українські землі, грабували, руйнували, палили, а людей продавали в рабство.

Так і зробив Б. Хмельницький. Починаючи з 1648р., він підтримував зв’язки з правлячими колами Московської держави. 

        Факти:

1.     Листувався з царем Олексієм Михайловичем .

2.     Відправив до Москви посольство, очолюване полковником Мужиловським,  з проханням надати воєнну допомогу

3.     У травні 1649 року до Москви відбуло ще одне посольство на чолі з Вешняком. 

4.     Період з 1649 р. до початку 1654р. на Україні побувало 13 посольств із Москви і водночас Б.Хмельницький направив до Москви 10 повноважних посольств

5.     Царський уряд дозволив купцям продавати хліб в Україні в період неврожаю;

6.     Царський уряд почав дипломатичний тиск на польський уряд;

7.     Цар Олексій Михайлович погодився надати військову допомогу.

  1 жовтня 1653р. було скликано у Москві Земський собор. 

Яке рішення ухвалив Земський собор? 

  Розірвати мир з Річчю Посполитою, гетьмана Б.Хмельницького і все Військо Запорозьке прийняти «під високу царську руку»

 Чому Москва нарешті погодилася на союз з Україною? (1. Він відкривав шлях до Чорного моря і на захід, забезпечував їй панування на сході, ліквідовував небезпеку союзу України з Туреччиною. 2. Москва побачила, що Польща вже ослаблена тривалою війною.)

Для підготовки міждержавних переговорів були направлені московські посли. Для зустрічі з ними Б. Хмельницький обрав м. Переяслав, це місто не було розорене війною, мало фортецю і запаси зброї. 8 січня 1654 року тут відбулася Генеральна рада. 

Запишіть у зошити визначення.

 Переяславська рада 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорозьким та Московською державою.

Вивчення ІІ питання ( Переяславська рада).

1.   Як довго добиралося посольство до Переяслава, які перешкоди виникли на шляху. (майже 3 місяці)

2. Які верстви населення брали участь у Переяславській раді. (представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків, жителі Переяслава.)

3. Які суперечності виникли в ході Переяславської ради між представниками України і Московської держави. (Б. Хмельницький хотів, щоб посли присягнули, що Московська держава не буде посягати на права і вольності України, в свою чергу Батурлін відповів, що цар не буде присягати своїм підданим.)

4. Чим завершилася Переяславська рада та яке рішення було прийняте?(Письмового договору в Переяславі не було, але після тривалої наради українська сторона склала присягу.)

5. Хто з відомих вам ватажків не склав присяги московському царю. (полковники Іван Богун, Йосип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, М. Хоменко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський і Уманський козацькі полки.)

Ширшу інформацію про Переяславську раду ви можете знайти у підручнику 

 На Переяславській раді не було укладено договору, а для погодження умов союзу до Москви було відправлено посольство на чолі з переяславським полковником Павлом Тетерею . Двотижневі переговори завершилися укладенням українсько-московського договору. 

Три назви цього договору: Березневі статті, Московські статті і статті Богдана Хмельницького.

Вивчення ІІІ питання (суть, наслідки і оцінка українсько-московської угоди).

Зробити записи в зошиті:

Головні умови прийняття Україною царської протекції за березневими статтями 1654 р.
визнання суверенітету Української держави	обмеження суверенітету Української держави
1.Збереження державної території, територіально - адміністративного поділу 2. збереження республіканської форми правління, політичного та державного устрою 3.збереження традиційних станових прав і привілеїв населення 4. збереження соціально - економічних відносин 5. цілковита незалежність у проведенні внутрішньої політики	1. Збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони 2. заборона дипломатичних відносин з Річчю Посполитою та Туреччиною 3. Розміщення у Києві та Чернігові російських воєвод з військовими загонами.

 

Узагальнюючий висновок: Березневі статті підбивали підсумок українсько-російських переговорів. Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії. Уклавши цей договір, Україна здобула собі сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою. Умови договору свідчать про об’єднання України й Московії у своєрідну конфедерацію

Давайте звернемося до історичного словника і визначимо поняття протекторат, автономія, конфедерація (запис у зошити)

Протекторат - це форма залежності, за якою одна держава, протектор, бере на себе  здійснення зовнішніх відносин іншої держави.

Автономія - це самоврядування певної частини держави, що здійснюється на основі загальнодержавного закону.

Конфедерація - це союз самостійних держав, створений для певних цілей, переважно зовнішньополітичних.

 Повернемось до проблемного питання нашого уроку.

Чи врятувала  Переяславська угода Гетьманщину від загибелі?

-        Дане рішення Б. Хмельницького – це : 1) історична необхідність;

2) історична помилка; 3) неможливо дати однозначну оцінку.

 Вивчення ІV питання (воєнні дії 1654 – 1655 рр.)

Після підписання українсько-московського договору українсько-московські сили перейшли в наступ проти Польщі. Головні воєнні дії розгорнулися спочатку на Смоленщині і Білорусії, а потім на Волині та Поділлі. Особливо тут прославилися жителі маленького містечка Буші.  

:

 У січні 1655 року відбулася ще одна жорстока битва під фортецею Охматів на р. Буг,  між польсько-татарськими і українсько-московськими військами, в результаті якої об’єднане українсько-московське військо здобуло перемогу. Це дало змогу здійснити успішний похід на західноукраїнські землі, під Городком (показ на карті) поблизу Львова польське військо було вщент розбито. Річ Посполита не спроможна була далі вести воєнні дії..

Домашнє завдання: опрацювати параграф 20, подивитися відео