Всесвітня історія 6 клас 13 01

 Становлення Афінської держави

Мета уроку: поглибити розуміння сутності поняття держава, визначити особливості державного устрою Афін, усвідомити сутність демократичної форми правління, опанувати нову термінологію, виховувати почуття патріотизму, громадянську позицію.                                                 План уроку: 1.                    Об’єднання Аттики. 2.                     Суспільний лад в Афінах. 3.                    Реформи Солона. 4.                    Завершення формування Афінського поліса. Проблема уроку:  Чому Афіни називають батьківщиною світової демократії?             Тезовий конспект уроку: Декілька уроків ви знайомилися з історією чудової, дещо легендарної країни  - Греції, яка розташована на півострові…. Як греки вирішили проблеми, пов’язані з ростом населення? Як їм вдалося зберегти себе єдиним народом?   … Афіни… Знайоме вам  слово? … В наш час це столиця ….  Ви також маєте поглибити розуміння сутності поняття держава, визначити особливості державного устрою Афін, усвідомити сутність демократичної форми правління, опанувати нову термінологію. А простіше – скласти уявлення про Афінську державу. А найважливіше – покласти в свою ще невеличку скриньку життєвого досвіду зернятко чи краще - декілька. Запишіть в зошити тему і план уроку. Стародавні Афіни були потужним містом-полісом, важливим просвітницьким центром. Тут народились Сократ, Перикл, Софокл; Платон започаткував,,академію’’. Це прекрасні архітектурні споруди.  Це освічені, вільні люди. Афіни — колиска Західної цивілізації, батьківщина світової демократії. Проблемне питання: Чому Афіни називають батьківщиною світової демократії? Розглянемо 1 питання: Об’єднання Аттики. Відкриваємо атлас. Ст.. 9. Греція ІІ тис. до н.е. Знайдіть Аттику. Знайшли? Центром Аттики було місто…Афіни Аттика дуже бідна на природні ресури Афіни- головне місто Аттики, одне з найстаріших міст Європи. Початок місту поклало поселення, що виникло на пагорбі посеред рівнини, який був далеко від берега. Круті схили пагорбу були природнім захистом для мешканців поселення від ворогів, піратів. Житлові квартали зусібіч оточили скелястий пагорб, на якому височів Акрополь — укріплена фортеця, де зосередилися головні храми, скарбниця міста. Місце було обрано вдало. У центрі Афін був великий майдан — агора — центр торгового, політичного й релігійного життя міста.  Місто виникло далеко від моря, тому афіняни для зручності збудували на березі бухти порт Пірей. З Афінами його з’єднував коридор із двох стін завдовжки 10 км. У Піреї розвантажувалися кораблі, що привозили з далеких країн різні товари. У порту лунали мови різних народів світу. В міфах розповідається, що коли було збудовано місто, але ще не мало своєї назви, про право бути його покровителем вели суперечку бог Посейдон і богиня Афіна. Боги вирішили присудити перемогу тому, чий подарунок для міста буде найбільш цінним. Посейдон вдарив тризубом по скелі і з`явилося джерело води, але вода в ньому виявилась солоною, бо Посейдом був покровителем морів. Тоді Афіна встромила свого списа в землю, з якого виросло оливкове дерево. Всі визнали подарунок Афіни більш цінним і місто було названо на її честь. Афіняни прославляли свою покровительку, будуючи на її честь храми і статуї. Отже, ми маємо скласти уявлення про Афінську державу. Наразі ми вже щось таки знаємо про грецьку область Аттику, і її центр – Афіни. Розглянемо питання,,Суспільний лад в Афінах’’.  Суспільство – це люди. Суспільство ніколи не буває однорідним. Уявіть собі, що всі люди в Україні – лікарі чи артисти. Життя створює певні ніші, які заповнюють певні групи населення.  Які ж групи населення проживали в Афінах?   І  аристократів  ІІ- демос  ІІІ – раби  ІV –  метеки І – аристократи: найбільш привілейована верства населення в Афінах, назва походить від грецького – арістос – кращий. Це були багаті і знатні афіняни, які керували державою, очолювали армію, встановлювали закони і судили людей. Кращими землями також володіли знатні люди. Їхня влада називалася аристократією, що означало – влада найкращих. Кратос – по-грецьки влада. Тривалий час усі важливі справи в Афінах вирішували лише знатні й багаті люди — аристократи.              Містом Афіни управляла рада зі знатних людей (аристократів) — ареопаг. Він щорічно обирав із числа знатних і багатих афінян дев'ятьох правителів — архонтів: жерця, полководця, главу держави і шістьох суддів. Прості громадяни — демос — не мали таких прав. Більше того, аристократи почали їх пригноблювати й утискувати. Особливо жорстокі закони ухвалив архонт Драконт; про них казали, що вони написані не чорнилом, а кров'ю. Практично за будь-який злочин, за кожну зокрема крадіжку, навіть крадіжку овочів з городу, Драконт наказував страчувати смертю. ІІ – демос – усі вільні громадяни Афін.            Вони мали право на свободу та особисту незалежність від будь-якої іншої людини; право на земельну ділянку на полісній території та економічну допомогу від держави у випадку матеріальних труднощів, право на носіння зброї і служби в ополченні, право на участь у справах держави (у народних зборах, раді, виборних органах); право на шанування і захист вітчизняних богів; право на захист і заступництво афінських законів.            Обов’язки афінських громадян полягали в тому, що кожен повинен був берегти своє майно і працювати на земельній ділянці, приходити на допомогу полісу всіма своїми засобами за надзвичайних обставин, захищати рідний поліс від ворогів зі зброєю в руках, підкорятися законам і виборним органам влади, брати активну участь у суспільному житті, поважати батьківських богів. Сукупність громадянських прав складала честь громадянина. За злочин громадяни могли обмежуватись судом у правах. ІІІ – метеки:           Значну частину населення складали метеки. Це були вихідці з інших общин, які проживали в Афінах. Вони були особисто вільними, але політичними правами не користувались (брати участь у народних зборах, займати державні посади) і були обмежені в економічних (їм заборонялось володіти землею на території Аттики, мати власні будинки, крім того, вони сплачували особливий податок). Але в армії метеки служили, сплачували податки. Метек, що ухилявся від сплати податків, продавався в рабство. Шлюби між метеками і громадянами Афін заборонялись. Кожен метек повинен був вибрати собі простата – афінського громадянина, який представляв метека в суді та інших державних органах. ІV – раби: Число вільних людей в Афінах значно перевищували раби. Рабська праця широко застосовувалась у домашньому сільському господарстві, ремісництві. Раб був річчю і мати власність не міг. Лише за державними рабами визнавалось право набувати власність і розпоряджатися нею. Раб не міг мати сім’ю. Єдине, що закон забороняв господарю, – вбивство раба. Але, незважаючи на формальну заборону, вбивство раба не тягло за собою покарання. Рабами ставали полонені, їхні діти. Попадали в рабство також боржники, які не могли сплатити борг. Коли в рабство попадали вчені, вони навчали грамоти дітей свого господаря, тобто, були вчителями. + Кого називали в Афінах аристократами? + Хто входив до суспільної групи – демос? + Які права мали метки? + Звідки появилися в Афінах раби? З повідомлення ми почули,що раб був річчю. Як ви це розумієте? Мені хочеться познайомити вас з давньогрецьким філософом Діогеном. І хоч він жив не в цей період, що ми вивчаємо, трохи пізніше, прикра подія з його життя дає нам змогу краще зрозуміти суть такого ганебного явища, як рабство(Слайд). З переказів:  Діогена захопили пірати і продали в рабство. Він зазнав важких поневірянь.  Однак, найгіршим вважав бути рабом своїх бажань. Виходить, і сьогодні люди є рабами, правда, тут можна використати інше слово – заручниками грошей, слави, влади… А у вас буває так, що ви думаєте тільки про якусь річ, і забуваєте що головне для кожної людини – здоров’я, гарні родинні стосунки….         Звідки ти такий узявся?  - сміялися земляки.  ''Я - громадянин світу!''- гордо відповідав Діоген. Як ви розумієте слова,,Я – громадянин світу!’’. Чи є вони актуальними сьогодні? А ось одного разу, коли хлопчаки-бешкетники взяли та й зламали його бочку, адже вона була з обпаленої глини, то мудре міське начальство ухвалило - дітей висікти, щоб неповадно було, а Діогенові видати нову бочку.  Тому у філософському музеї повинні стояти дві бочки - одна стара і зламана, а інша - нова. Чому Діоген жив у бочці? Всім своїм способом життя Діоген доводив зневагу до побуту. У численних легендах, про нього кажуть, що жив він у бочці, вважаючи будинок розкішшю. ,,Шукаю людину!’’ Що тут мав на увазі філософ? Зверніть увагу, яка це частина доби? День, ніч… справжній друг, який завжди допоможе.  Досить філософії! У нас урок історії! І ми ще маємо багато роботи! Щоб краще працювалося, треба перепочити! Прошу встати! Підняли руки, опустили.  Подивилися у вікна. Гарна зима? Подивилися на вазони. Знову у вікна. Уявили таку чи ще кращу зелень за вікном. Підняли руки вгору. Повільно опустили. Сіли… 3 питання. Цікавою особистістю в Афінах був правитель Солон… У 594 р. до н.е. знать і демос спільно обрали архонтом Солона — мудреця, поета й оратора. Афіняни любили Солона і довіряли йому, “...прийняли з задоволенням: багаті - як людину заможну, а бідні - як чесну...”. Він примирив аристократів і демос, відмінивши драконтівські закони. Солон установив нові закони. Вони були записані на дерев'яних дошках заввишки у ріст людини і виставлені для загального ознайомлення на міській площі. Проте запис законів не змінив становище народу. Солон провів реформи, які можна розділити на економічні та політичні (Слайди). Греки будували зручні будинки, в яких і біля яких було створено умови для відпочинку. У всьому відчувалося почуття міри, вони дуже стежили за своїм здоров’ям… Для Солона була охорона родини була предметом особливої уваги, і в зв'язку з цим істотно виправилося положення жінок у полісі. Заборонялося продавати з родини дочок і сестер, якщо тільки вони не робили порушень проти моралі і сімейних підвалин. Шлюб повинний служити продовженню роду, а не задоволенню корисливих чи інших невартих прагнень. Заборонялося приносити чоловіку велике придане (крім особистих речей). Збереження суспільної моралі і спокою було, мабуть, другим по важливості предметом законів Солона. Заборонялося погано говорити про померлих, так само як і ганьбити живого – надалі це розглядалася як образа особистої честі і каралося штрафами (на користь як родини потерпілого, так і скарбниці). Вводилися обмеження на зайві розкоші і взагалі прояву всякої нарочитості, нескромності. Розглянемо 4 питання плану уроку. Завершення формування Афінського поліса… Ми з’ясували, що реформи Солона привели Афіни до демократії. Прагне демократичних перетворень і сьогоднішнє українське суспільство. А слово,,тиран’’ вам відоме? Асоціації не зовсім приємні… В Афінах тираном називали полководця  Пісістрата. Чому?  Після повалення тиранії першим архонтом було обрано Клісфена, реформи  якого сприяли перетворенню афінської общини з аристократичної на демократичну. Повернувшись до 2 питання плану уроку, складених вами пазлів, дайте відповідь на питання: чому демократія в Афінах була обмеженою? Повертаємося до проблеми нашого уроку. Як ви вважаєте, справедливо Афіни називають батьківщиною світової демократії? …. А ваша думка… В Афінах були створені такі закони, такий порядок життя, що людям, які жили потім,  треба було тільки брати з них приклад! Домашнє завдання: прочитати параграф 29, виписати в зошит поняття "поліс", " громадянин", "демократія", "аристократія",  "тиранія".